27 квітня 2017 року у Комунальному закладі Львівської обласної ради Львівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 100 I - III ступенів відбулася  презентація пілотного проекту «3D-друк на допомогу незрячим та слабозорим» Дітям з порушеннями зору та незрячим, а також  педагогам даного навчального закладу були представлені для апробації перші в Україні навчально-дидактичні матеріали надруковані на 3D-принтері, а саме: кубики і буквенно-фонетичний набір, математичний набір, емоційний куб Грушевського, фігурки тварин, тактильні годинники універсального дизайну з подальшим застосуванням цих виробів в навчанні незрячих дітей, як у спеціалізованих школах так і в інклюзивному навчанні.


Вироби для апробації до львівської школи привезли: Асєєва Ніна, Поліщук Петро та Зощук Олена. Ми попрацювали з дітками молодшої школи. Директору школи був переданий лист з проханням надати пропозиції та зауваження по  представлених розробках.


Діти з задоволенням працювали з представленими матеріалами, складали склади, слова, викладали фонетичний розбір слова, рахували, опановували годинник, розглядали тварин. Педагоги даної школи зацікавилися новими розробками, надали конкретні рекомендації по їх удосконаленню та сказали, що хочуть мати такі вироби в себе в класі для навчання та організації дозвілля для дітей.


Цей проект  був  розпочатий за ідеєю та розробками членів ради відокремленого підрозділу ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області (Асєєвою Ніною, Поліщуком Петром, Самчук Вікторією) та реалізований за технічної підтримки  Інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку», що працює в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці (РОУНБ) за сприяння і підтримки Посольства США в Україні. Можливість розробити, змоделювати  і виготовити таку продукцію з’явилася в бібліотеці з придбанням  3D-принтера  та  3D-сканера, які дають можливість друку досить чітких тактильних копій із спеціальною текстурною поверхнею. Моделюванням, друком та виготовленням займається спеціаліст з 3D-друку Грушевський Михайло.


Після презентації виробів ми відвідали концерт де незрячі дітки розказували вірші та співали гаївки і водили хороводи.

Мене дуже вразило побачене в цій школі, дітки по коридорах школи ходять помаленьку виставивши ручку вперед, щоб нічого не зачепити і ні з ким не зіштовхнутися, вчителі чи вихователі допомагають їм пройти в їдальню сісти за вільний  стіл. Я просто задумався, як такі діти будуть навчатися в інклюзивних класах, як вони будуть ходити по школі де діти можуть збити з ніг здорову людину, за якими підручниками вони будуть навчатися, якщо підручників по Брайлю просто немає. І хто б мені, що не говорив, але незряча дитина, яка ще до того має вторинні порушення на даний момент не може навчатися в інклюзивних класах. До цього ще не готові ні школи в яких не забезпечено доступності для таких дітей, ні батьки умовно здорових дітей, ні управління освіти, які не мають спеціалістів і не мають де їх підготувати. Лише діти, які не мають комплексних порушень, є самовмотивованими  та мають батьків, які зроблять для них все можливе і не можливе можуть бути першовідкривачами якісного інклюзивного навчання. Нам разом ще багато треба працювати, щоб такі діти отримували якісну освіту в інклюзивних школах.


Давайте не говорити, що у нас все добре і інклюзивне навчання вже впроваджене і працює, а давайте зробимо для цього все можливе і не можливе, щоб це було дійсно так. 

Петро Поліщук