Я зараз вам розповім, що ми побачили в Німеччині. Прилетіли ми в аеропорт Франкфурт на Майні де пересіли на автобус, який був доступний для маломобільних груп населення. Автобус під’їхав до самого бордюру зупинки та нахилився, для того, щоб людям на візках та з сумками на колесах було зручно потрапити до салону. Приїхавши автобусом на залізничний вокзал Франкфурта я був вражений тим, що на вокзалі скрізь зроблено пониження бордюрів, там де є сходи скрізь поставлено пандуси або ліфти, покладено тактильну контрастну плитку забезпечено доступність у вагони потяга для маломобільних груп населення, позначено тактильними та контрастними вказівниками виходи на платформи. Для кращого орієнтування на залізничних вокзалах Франкфурта та Марбурга розміщено багаторівневі контрастні тактильні мнемосхеми залізничних вокзалів, до яких прокладено тактильну контрастну направляючу. Привокзальні площі облаштовані пандусами та тактильною плиткою.
Місто Марбург добре облаштоване для маломобільних груп населення. Незрячі ходять по місту та у центрі «Бліста» самостійно з тростиною або собакою поводирем. По місту покладено тактильну плитку, направляючу та попереджувальну, там де не має тактильної плитки, то тротуари викладені різними структурами та кольором для орієнтування. Багато закладів громадського призначення пристосовані для доступу маломобільних груп населення. В одному з ресторанів, які ми відвідали навіть на мильниці є шрифт Брайля.
В місті Марбург є неймовірний центр для незрячих та слабозорих людей «Бліста» www.blista.de Центру понад 100 років, він має таку структуру.
1. Центр підтримки раннього розвитку (раннього втручання) дітей з порушеннями зору та незрячих. В центрі надають всебічну допомогу сім’ям, які виховують дітей з порушеннями зору та незрячих. Центр працює з дітьми від 0 і до того часу доки потрібна така допомога. Якщо дитина йде на інклюзивну форму навчання така допомога продовжує надаватися, якщо дитина йде в спеціальну школу, то рекомендаціями по розвитку та розвитком дитини займається школа.
2. Садок і школа за методом Монтессорі. Тут навчаються здорові діти та діти з порушеннями зору до 4 класу. Також діти можуть ходити в звичайний садок чи школу з інклюзивною формою навчання.
3. Школа Карла-Штреля, так звана гімназія, в якій навчаються діти з 10 років (5 клас). У гімназії 400 співробітників, 20 % з яких незрячі, 250 дітей, серед них є діти з порушенням слуху, ДЦП та діти без порушень. З минулого року гімназія відкрила двері для зрячих, тепер в одному класі навчаються разом діти з порушеннями зору і без. Приблизно це 4/4 але не всі класи, поки тільки декілька класів, сам факт, що в спеціальну школу, яка займається навчанням незрячих та слабозорих дітей беруть здорових дітей для створення інклюзії, якщо можна це так назвати. У 5-6 класах діти друкують на Брайлівських друкарських машинках, а з 7-го класу починають працювати за комп’ютером (в кожного є свій персональний комп’ютер з спеціальними програмами та обладнанням). Проживання дітей влаштоване по принципу децентралізації (це працює тут з 1970 року). Всі учні школи живуть самостійно, всього 45 будинків по всьому Марбургу. Для молодших, 5-6 класи (10-12 років) є 2 будинки поруч зі школою. Основний принцип навчити самостійно добиратися і орієнтуватися, старші живуть далі і вчаться добиратися міським транспортом до школи. З 18 років відбувається перехід в незалежну групу проживання, за необхідністю вихователь приходить до них декілька разів на тиждень. Головне завдання такого проживання ̶ максимально навчити самостійності.
4. Коледж, в якому незрячі хлопці та дівчата вибирають собі престижні професії. Старшокласники вивчають економіку, соціологію, медицину та ІТ-технології. В коледжі професійної освіти є 4 напрямки навчання, три з яких пов'язані з IT, 80 % отримали освіту, без підтримки і супроводу абсолютно спокійно знаходять та влаштовуються на хорошу роботу, четверта спеціальність ̶ фахівець в сфері електронної комунікації.
5. Ресурсний медіацентр підтримки вчителів, які працюють з незрячими та слабозорими в спеціальних школах та в інклюзивних класах по всій Німеччині. Центр займається адаптацією підручників і навчальних матеріалів для навчання за запитом школи і створення різних макетів, адаптація екзаменаційних матеріалів, співпраця з учителями, архівами, співпраця з іншими медіа центрами Німеччини. Створено спільний каталог всіх напрацювань таких центрів, за яким можна замовити адаптовані матеріали. В майстернях ресурсних медіацентрів, в яких відбуваються чудеса. Саме там все недоступне для незрячих стає доступним. Магія починається з моменту проектування і триває до готового тактильного зображення, схеми, карти використовують різні матеріали і технології, наприклад, моделювання, створення матриць для вакуумного термопласту, лазерна різка, фрезерування, 3D-друк, фарбування, створення тактильних картин, карт, мнемосхем, які незрячі можуть подивитися.
6. Бібліотека для незрячих та слабозорих, яка постачає літературою Німеччину, Австрію і Швейцарію, в якій є центральний каталог медіа спільнот для незрячих і людей з порушенням зору, а ще людей у яких проблеми з читанням (MediBuS), безкоштовний онлайн-каталог, можливість завантажувати книги і журнали, безкоштовний обмін книгами між бібліотеками. Ведеться робота по створенню безбар'єрних документів (структурування тексту, використання таблиць, робота з ілюстраціями, написання альтернативних текстів), звичайно ж все це робиться за міжнародним стандартом. Ще бібліотекарі уважно спостерігають за тим, щоб не допустити подвійного випуску аудіокниг та книг шрифтом Брайля. На студії звукозапису бібліотеки створюють аудіокниги та подкасти і перетворюють в формат DAISY аудіокниги та періодичні видання. Відомий щотижневий журнал Шпіґель, виходить одночасно і в звичайному вигляді, аудіоформаті та форматі DAISY з описом всіх малюнків для незрячих. Всім цим займається студія звукозапису бібліотеки «Бліста».
7. Консультаційно-реабілітаційний центр для незрячих та слабозорих жителів регіону, в якому навчають дорослих незрячих самостійно себе обслуговувати, готувати, орієнтуватися у просторі, комп’ютерній грамотності, роботі на смартфоні та планшеті. Практикують виїзні курси для літніх людей, які втратили зір.
Навчання у всіх закладах є безкоштовне це прекрасний приклад, коли «гроші йдуть за людиною». Так ось справа ж не в посібниках, матеріалах, верстатах, 3D-принтерах і Брайлівських машинках, та дисплеях. Справа в бажанні робити класно свою роботу не чекати манни небесної і не звинувачувати всіх підряд, що все не так все погано. І ще тут все працює за принципом «один-одному» всі спілкуються і діляться один з одним своїми напрацюваннями. Ніхто не тягне на себе ковдру, тому що на чолі всього тут стоїть людина і бажання допомогти їй.
Спасибі керівнику проектів Любов Негатіній за можливість все це побачити, ще раз переосмислити зрозумілі істини і продовжувати те, що ми почали робити по проекту «Координація можливостей підтримки молоді з порушенням зору в Україні» за підтримки «Чорнобильська історична майстерня» та Міжнародної благодійної організації «Німецько-Українська партнерська мережа».
Побудуймо світ рівних можливостей разом!
Підготував Петро Поліщук.