Застосування Конвенції про права осіб з інвалідністю

Для заохочення, захисту і моніторингу норм Конвенції передбачені механізми як, на національному, так і на міжнародному рівні.

Поняття національних механізмів є відносно відкритим. Конвенція визнає, що такі структури можуть відрізнятися в різних країнах, дозволяючи гнучко встановлювати рамки, відповідно до кожної державно-правової і адміністративної системи. Проте Конвенція також передбачає, що будь-який орган має бути незалежним. Як правило, національні рамки включатимуть, принаймні, деякі форми створення незалежного національного інституту з прав людини, таких, як комісії з прав людини або омбудсмена. Проте, база може містити інші елементи, наприклад, суди. Конвенція вимагає від держав, відповідно до їх правової і адміністративної системи, створення одного чи кількох незалежних механізмів, для заохочення, захисту й моніторингу виконання, а також підтримки, зміцнення, захисту і контролю виконання Конвенції. Громадянське суспільство, зокрема інваліди й організації, що їх представляють, у повному обсязі залучаються до процесу нагляду за виконанням Конвенції й беруть участь у ньому.

На міжнародному рівні створено Комітет з прав інвалідів. Це орган, в якому незалежним експертам доручений контроль виконання державами положень Конвенції. Ці експерти виступають від власної особи . Спочатку Комітет включає дванадцять незалежних експертів їх кількість зросте до 18 членів після ще 60 ратифікацій або приєднань до Конвенції. Держави-учасниці обирають експертів на основі їх компетентності і досвіду в області прав людини і інвалідності, а також зважаючи на справедливе географічне представництво, представництво різних форм цивілізації і правових систем, гендерного балансу і участі експертів-інвалідів.

Повноваження Комітету з прав інвалідів

Комітет розглядає періодичні доповіді, підготовлені державами, про кроки, зроблені ними для дотримання норм Конвенції.

Для держав, що є учасниками Факультативного протоколу, Комітет має повноваження проводити розслідування в разі грубих або систематичних порушень Конвенції та приймати скарги від окремих осіб та груп осіб про порушення їх прав.